Дакія
Дакія | |
Прапор | |
![]() | |
Дата створення / заснування | 60 до н. е. |
---|---|
![]() | |
Континент | Європа |
Столиця | Сармізегетуза |
Форма правління | монархія |
Керівник виконавчої влади | Беребіста |
Валюта | Cosond |
Час/дата припинення існування | 106 |
![]() | |
![]() | |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
![]() |
Координати: 45°42′ пн. ш. 26°30′ сх. д. / 45.700° пн. ш. 26.500° сх. д.
Да́кія — держава даків, що жили в пониззі Дунаю. Історична земля Дакія збігалася з територією розселення даків, яка згодом стала римською провінцією Дакія. Сучасна західна частина Румунії.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/65/Dacia_82_BC.png/200px-Dacia_82_BC.png)
Найвидатнішими вождями племені даків свого часу були Буребиста і Децебал. Під час правління Децебала столицею Дакії була фортеця Сармізегетуза.
Визначний вплив на даків мали племена скіфів, а також греки Причорномор'я.
В I століття до н. е. ґети й об'єдналися в одне політичне утворення — сильну державу Буребисти (Бурвісти), що відзначилася руйнівними походами до навколишніх земель (серед інших — руйнування Ольвії й інших грецьких колоній аж до Аполонії). Розпавшись після смерті Буребисти, ця ґетсько-дакійська держава знову набуває великої сили наприкінці І століття під владою Децебала, талановитого організатора й політика, що в союзі з іншими сусідніми народами розпочинає боротьбу з Римом (в 80-х рр.). Напочатку війна йшла для нього успішно (за імператора Доміціана). Але, відновлена Траяном, хоч і з великими втратами для Риму, закінчилась знищенням дакійської держави (бл. 106 p.). На місці самостійної держави було утворено римську провінцію Дакію, яку почали колонізувати переселенцями з інших провінцій. Римська імперія доволі швидко романізувала даків та витіснила їхню мову, однак зберегла деякі елементи звичаїв, культури, національного одягу, основною мовою стала латина.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Roemischeprovinzentrajan.png/275px-Roemischeprovinzentrajan.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3f/Comati_dacians_romanian_government_picture.jpg/150px-Comati_dacians_romanian_government_picture.jpg)
Провінція Дакія, як її описує Птолемей (ІІІ. 8), обіймала край між Тисою, Дунаєм, верхнім Дністром і Серетом, тим часом як чорноморське узбережжя, себто грецькі колонії, як Тіра, Ольвія й інші, належали до Нижньої Мезії. Головним огнищем римської колонізації й римського життя була долина середнього Маріса (Мароша) і Сама (Самош).
Римська окупація Дакії тривала трохи більш як півтора століття. Увесь цей час Дакія залишалася відокремленим передовим укріпленням Римської держави (від провінції Панонії її відділяла територія язигів між Дунаєм і Тисою); втримувати її було дуже важко, і коли в середині III ст. з потужною силою розпочались напади на Римську державу сусіднїх народів, Авреліан, для полегшення оборони, відмовився від цієї провінції. Римське і романізоване населення виведено в Тракію і Мезію, Дакію полишено (274), а щоб втрата була менш болючою, утворено нову провінцію Дакію на правому боці Дунаю в Мезії.
Історія зберегла пам'ять про ті часи, на стінах колони Траяна в Римі, а також тріумфальний пам'ятник в Адамклісі. Римських завойовників заманили в Дакію її природні багатства, можливість вирощувати різноманітні культури. Історія також донесла до нас правду про загибель хороброго вождя Децебала, який не здався в руки завойовникам, пронизавши себе мечем. Так даки й римляни стали предками румунського народу, а Децебал і Траян — його історичними героями. У склад давньої Дакії входило і сучасне Закарпаття.
Село Мала Копаня, що на Виноградівщині — городище I сторіччя до Р. Х. — I сторіччя по Р. Х.. Історична назва Малокопанського городища Сетідава. Утворення городища пов'язане з розширенням Дакійської держави. У кінці II—I сторіччі до Р. Х. на Закарпатті були засновані інші дакійські городища:
- у Словаччині — Земплін,
- у Румунії Ончешті-Четецява,
- у Закарпатській області України: Солотвино-Читаття (Четатя), Мала Копаня та Біла Церква (відкрито 2005 року).[1][2]
До дакійської експансії на північ Закарпаття контролювалося місцевим фракійським народом — костобоками.[1]
- Дакия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- (рос.)«История Румынии» / И. Болован, И.-А. Поп (координаторы) и др. / Пер. с рум. — М.: Изд. «Весь мир», 2005. — 680 с. — (Национальная история)
- ↑ а б На Закарпатті понад 35 років ведуться розкопки історичної пам'ятки Х століття до н. е. європейського значення @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ Мапа дакійських городищ Закарпаття.
- (рос.)Хронология двух войн Траяна в Дакии [Архівовано 4 березня 2018 у Wayback Machine.]
- (рос.)Бондарь Р. Д., «Из истории дакийских войн и сооружения Tropaeum Traiani в Нижней Мёзии [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]»
- (рос.)Бондарь Р. Д., «Из истории создания дунайского лимеса римской провинции Дакия [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]»
|
![]() |
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про Молдову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |